У вересні українська та світова громадськості відзначатимуть 70-ту річницю трагедії у Бабиному Яру, що став могилою для тридцяти тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян. Лисянським Бабиним Яром називають жителі району ліс на Бордюговій горі, що став могилою для кількох сотень євреїв. Минулого тижня тут відбувся мітинг-реквієм з нагоди 70-ої річниці розправи фашистів над єврейським населенням.

На узбіччі дороги біля пам'ятного знака жертвам репресій було покладено корзини квітів. Далі делегація на чолі з головою райдержадміністрації Володимиром Оникієнком, головою районної ради Анатолієм Лисичкіним, представниками єврейської общини пройшла до могили в лісі. Тут же зібралися представники трудових колективів, громадськість Лисянщини.

Сімдесят років тому, 4 серпня 1941 року, дорогою від Лисянки до лісу йшла колона євреїв, оточена фашистами й поліцаями. Безневинних людей вели на розстріл лише через належність до єврейської нації. Бранці про те лише здогадувалися. Тому й намагалися матері передати своїх дітей жінкам, які стояли на узбіччі. Одну єврейку розстріляли біля підніжжя Бордюгової гори за таку спробу, дитину ніс до кринички поліцай. У спогадах оче­видців зберігся факт про те, що одній єврейці таки вдалося сховати в житі дитину, яку лиш наступного дня знайшли щербашенські люди, які їхали в Лисянку на базар. Знайдена в полі дівчинка зростала в чужих людей, усе життя намагаючись хоч щось дізнатися про страчених батьків...

Директор Черкаського обласного благодійного єврейського фонду "Турбота поколінь" Дмитро Співаковський щиро подякував громаді селища за пам'ять, яка передається з покоління в покоління. Він відзначив, що свого часу в Лисянці до сорока відсотків населення були євреї. Нині їх у селищі – одиниці. Але й українці свято бережуть пам'ять про ті трагічні події, коли в Лисянському лісі жорстоко знищили близько п'яти сотень євреїв.

 Поминальну молитву прочитав головний рабин Черкаської області реб Дов Аксельрот. Потім під сумну мелодію скрипки присутні поклали до пам'ятника живі квіти, поставили свічки пам'яті. Представники єврейської общини, за давнім звичаєм, поклали кожен по камінчику. Хвилиною мовчання вшанували безневинно загиблих сімдесят літ тому людей.

Світлана СОБОЛЬ, газета „Нова Доба”, №68, 23 серпня 2011 р.,

Фотографии