У світі, де щодня нас накривають хвилі тривог і випробувань, команда ЧОБЄФ „Хесед Дорот” ‒ Галина Польська, Діна Стукаленко, Ірина Олексенко, Анна Дувінська ‒ подарували нам справжній притулок для душі. Острівець тепла, світла і натхнення.
Ми ‒ літні люди, загартовані життям, із серцями, в яких досі живе пам’ять про буремні події Другої світової, ‒ і разом з тим, болі сучасності. Але тут, у затишних стінах зручного конференц-залу готельного комплексу „Україна”, ми нарешті змогли видихнути. Тут ‒ безпечно. Тут ‒ радісно. Тут ‒ музика, творчість, живе спілкування, натхнення й віра.
Саме тут ми співаємо, танцюємо, сміємося і живемо! Ми скидаємо роки, як старий одяг, і оновлюємося серцем. Ми знову ‒ молоді душею.
Кульмінація всього ‒ святкування 25-річного ювілею жіночого вокального ансамблю „Нешама”!
Святковість події підкреслив приїзд поважного гостя — Віце-президента Всесвітнього Союзу Прогресивного Іудаїзму Еяля Рондера, одного з щирих друзів нашої громади.
Зі сцени пролунали слова привітання від директора благодійного фонду „Хесед Дорот” Євгена Степка. Він подякував „Нешамі” за роки праці, за музику, що лікує, за серце, яке вони дарують кожному з нас.
І ось почалося справжнє диво...
Це був не просто концерт. Це була подорож у часі, наповнена теплими спогадами, сльозами радості, щирими обіймами й світлою пам’яттю про тих, кого вже немає поруч. Зі сцени лунали історії, які змушували серце битися швидше. Учасниці ансамблю самі були ведучими ‒ вони розповідали про перші кроки, про складні рішення, про любов, яка об’єднала їх навколо єврейської пісні.
Історія ансамблю „Нешама” заслуговує на окрему увагу, адже це не просто „колектив”, а жива хроніка єврейського відродження в Черкасах написана голосами жінок, піснею та любов’ю до спадщини.
Важко уявити, як усе це починалося. А починалося — з мрії... Кінець 90-х. У Черкасах, як і по всій Україні, оживає те, що десятиліттями було забуто або заборонено: єврейська пісня, слово, традиція. На цьому ґрунті, наче паросток крізь бетон, проростає щось щире й світле — жіночий вокальний ансамбль „Нешама” (івр. „душа”). 1998 року за ініціативи голови Черкаської общини „Хавер” Яни Богуславської було організовано жіночий гурт „Нешама”, який почав співати єврейські пісні. З 2000 року очолила колектив Азарія Медведєва, саме вона стала тим вогником, який запалив полум’я. Скрипалька, педагог, ентузіаст ‒ вона зуміла об’єднати і дітей, і дорослих. Завдяки їй жіночий ансамбль „Нешама” став „співочою душею громади”. Саме завдяки їй звучали пісні на івриті, на ідиш, а згодом ‒ і українською. Завдяки їй заспівали скрипки, які подарувала Єврейська Федерація „Великий МетроВест Нью-Джерсі”.
Талановитий професійний музикант Азарія Медведєва проробила величезну роботу з вивчення культурної музичної спадщини єврейського народу, підбору репертуару та адаптації творів для дитячого виконання, зумівши виростити цілу плеяду скрипалів і вокалістів, створити низку дитячих творчих колективів. конкурсах та фестивалях різних рівнів.
Під керівництвом Азарії Медведєвої було створено дитячий вокальний ансамбль „Ніцанім” („Паростки”), дитячий хор „Ципорим” („Пташки”), інструментальний ансамбль „Фіделе” („Скрипочка”).
За підтримки Єврейської Федерації „Великий МетроВест Нью-Джерсі”, Ізраїльського культурного центру при посольстві Ізраїлю в Україні, Американського фонду розвитку єврейських громад в Україні, громади прогресивного юдаїзму „Хавер” з'явилася можливість придбати костюми для виступу колективів, зробити професійний запис фонограм та продемонструвати достатній рівень, щоб брати участь у різноманітних конкурсах та фестивалях.
Жоден святковий концерт міської громади не відбувся без участі дитячих колективів та жіночого ансамблю.
А зараз трохи статистики з творчої історії ансамблю „Нешама”.
2002 рік ‒ вокальний ансамбль „Ніцанім” вперше був відзначений дипломом на фестивалі ізраїльської пісні Центральної та Західної України (Київ).
2004 рік ‒ ансамбль став лауреатом Міжнародного молодіжного фестивалю єврейського мистецтва „Атіква” (Київ) та брав участь у заключному концерті у головному концертному залі країни „Україна”.
Влітку того ж 2004 року ансамбль „Ніцанім” за рішенням Черкаської обласної державної адміністрації представляв Черкаську область на фестивалі дитячої творчості національних меншин України „Дітям – наші серця” (Миколаїв) та отримав диплом ІІ ступеня. Ця подія була відзначена виступом на обласному телебаченні та відображена у ЗМІ.
Колектив – учасник та призер обласних фестивалів „Єдина батьківщина” 2004, 2005, 2006 років (Черкаси), фестивалю мистецької творчості національних громад „Мі діти твої, Україно” у 2008р. (Корсунь-Шевченківський).
Багато сил та праці вкладено Азарією Медведєвою у створення ансамблю скрипалів „Фіделе”, який на шкільних, общинних святах та міських концертах виконував єврейські мелодії та пісні в обробці керівника колективу. Накопичений репертуар привернув увагу і був високо оцінений фахівцями-музикознавцями Євгеном та Євгенією Хаздан, які виступили редакторами нотної збірки Азарії Медведєвої „Грай, моя скрипочка”, що побачила світ у 2004 році у видавництві „Нова єврейська школа” (Санкт СНД, і заслужив високу оцінку вчителів як країн СНД, така й Балтії, Ізраїлю, Америки.
Не залишилися байдужими до цього колективу наші друзі з Єврейської Федерації „Великий МетроВест Нью-Джерсі”. Вони подарували Черкаській недільній єврейській школі десять скрипок, що дало змогу долучити до музики дітей із соціально незахищених сімей. Техніці гри на скрипці Азарія навчала дітей на уроках у міській музичній школі №1, а у недільній школі та у позаурочний час працювала над єврейським репертуаром.
У 2007 році ансамблі „Ніцанім” та „Фіделе” за підтримки Черкаського обласного благодійного єврейського фонду „Хесед Дорот” взяли участь та стали лауреатами фестивалю „Музичний лев” (Львів).
Цього ж року на міському музичному конкурсі „Супер Стар” звучали єврейські мелодії у виконанні інструментального ансамблю „Фіделе”, де журі дало колективу високу оцінку та присудило ІІ місце.
І колективи, і керівник Азарія Медведєва неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації „За вагомий внесок у розвиток багатонаціонального українського самодіяльного мистецтва”.
Успіхи колективів знайшли відображення в періодичній єврейській пресі, на обласному радіо та телебаченні, їм двічі присвячено окрему 30-хвилинну програму обласного телебачення „Студія-2” (режисер О. Марченко).
Успіх супроводжував колективи під час гастрольних поїздок до Одеси, Шостки, Кропивницького (Кіровограда), Корсунь-Шевченківського, Звенигородки, Сміли, Чернігова, Умані, Полтави.
Кожні п’ять років колектив демонструє перед громадою нові таланти, нові досягнення. Це завжди велике свято.
25 років! Це більше, ніж просто вік. Це час, наповнений голосами, долями, нотами, дорогами... Це шлях душі, яка співає. Сьогодні колектив звітує про п’ять років найтяжчих випробувань, років пандемії і війни.
Але присутні не чують скарг. Настрій колективу святковий. Одна за одною, вони розповідають про пошуки нових сходинок в творчому розвитку. Труднощі їх загартували і згуртували, активізували творчу думку.
Вони опанували нові форми роботи ‒ навчилися проводити репетиції онлайн. З теплим гумором вони розповіли про важку роботу в професійній студіє звукозапису, де записали 12 пісень, про створення відеокліпів, які викладаються на YouTube-каналі ЧОБЄФ «Хесед Дороти», що допомагають розширити географію слухачів єврейських пісень. Їхні розповіді супроводжувалися прекрасним виконанням пісень, переглядом відео.
А ще реалізовано великий музичний проєкт «„Нешама” співає солов'їною»: українські переклади пісень на івриті та ідиш стали містком між культурами. Ірина Олексенко й Ольга Петух створили справжній шедевр! І все ‒ з любов’ю, з душею!
Дівчата перетворили труднощі на трамплін для злету! І кожна учасниця ‒ справжній скарб:
Азарія Медведєва ‒ „Режисер без меж”.
Вероніка Жовта ‒ «Дзвінка перлина „Нешами”».
Майя Жовта ‒ „Дзвінкий сміх Нешами”.
Людмила Голдовська ‒ „Майстриня текстових скарбів”.
Розповідаючи про ювілейний концерт не можна не розповісти про подарунок, який родина Жовтих подарувала єврейській громаді – власноруч знятий, змонтований і озвучений кліп на пісню „Мій тато співає на ідіш”.
Звучить „Халелуя”, звучить „Тода леха”... А в залі ‒ сльози, усмішки, обійми. І головне ‒ відчуття, що ми разом. Що ми родина. Що ми ‒ сила.
Кожен концерт „Нешами” ‒ це обійми, які лунають у пісні. Це пам’ять. Це гордість. Це любов.