27 січня, світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау (Освенцим), де за роки війни було вбито близько 1,4 млн. осіб, із яких більше мільйона становили євреї.

Першими на територію табору ввійшли бійці окремого стрілецького батальйону 100-ї стрілецької дивізії, якими командував майор Анатолій Шапіро – уродженець міста Костянтиноград, нині Берестин Харківської області. Пізніше, у 2006 році, указом Президента України Виктором Ющенко Анатолію Шапіро було посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена „Золота Зірка”.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН № 60/7 від 1 листопада 2005 року постановила щорічно відзначати 27 січня Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Співавторами резолюції виступили 100 держав на згадку про жертви нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї дати у 2012 році, хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. Як зазначено в тексті резолюції: „Голокост, що призвів до винищення третини євреїв і незліченних жертв серед представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що приховують в собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість”.

Голокост – це геноцид єврейського народу в роки Другої світової війни. Він став проявом державної політики нацистської Німеччини та спричинив систематичне винищення євреїв лише через їхню приналежність до єврейства, що здійснювалося нацистами та їхніми поплічниками. Внаслідок політики Голокосту загинули близько 6 млн. осіб.

В Україні під час окупації 1941–1944 років було вбито 1,5 млн. євреїв. Основними виконавцями масових страт були айнзацгрупи – воєнізовані нацистські „ескадрони смерті”. З чотирьох айнзацгруп на окупованій території СРСР дві – C і D – діяли в Україні. Серед місць наймасовішого знищення єврейського населення в нашій країні – Бабин Яр у Києві (де лише за два дні 29 і 30 вересня 1941 року нацисти стратили 33 771 особу), Дробицький Яр у Харкові, Засульський Яр під Лубнами на Полтавщині, Богданівка на Миколаївщині, урочище Сосонки під Рівним, міста Бердичів, Кам’янець-Подільський.

В Черкасах знищення єврейського населення міста почалось з перших днів окупації нацистами міста 22 серпня 1941 року. За час Голокосту тільки в Черкасах загинуло 8 000 євреїв. Багатьох стратили та ховали в ярах та протитанковому рові. Тіла інших викидали у води Дніпра. Внаслідок здійснення німецькими окупантами геноциду єврейського населення в Черкаській області, у „бабиних ярах” краю знищили від 66 000 до 80 000 євреїв.

27 січня 2025 року у приміщенні клубних програм ЧОБЕФ „Хесед Дорот” зібралися працівники благодійного фонду, щоб вшанувати пам'ять шести мільйонів євреїв, знищених за час Голокосту. Запалили поминальну свічку на згадку про загублені шість мільйонів єврейських душ. Співробітниками общинних програм благодійного фонду був підготовлений відеоряд із фрагментів документальних фільмів та інтерв'ю зі спогадами тих, хто вижив у Голокості.

Історичні трагедії повторюються, коли суспільство починає забувати про них. Так щоб цього не сталося завдання кожного з нас – розповісти про Голокост своїм дітям, щоб вони в свою чергу могли розповісти своїм.

Фоторепортаж