27 травня 2026 року, попри грозу та дощ за вікном, у затишному приміщенні ЧОБЄФ „Хесед Дорот” панувала особлива атмосфера тепла, щирості й духовного єднання. Тут зібралися справжні поціновувачі літератури на засідання Літературної вітальні, присвячене темі «Аідише маме» за творами видатного письменника, драматурга, поета і сценариста Аркадія Хайта.

Його ім’я давно стало символом тонкого гумору, мудрої іронії та глибокої любові до людини. Недарма Михайло Жванецький говорив про нього: «Якщо всім письменникам-сатирикам дати однакове завдання і попросити їх зробити це на швидкість, переможе Аркаша. Своє оповідання, яке виявиться найсмішнішим, напише швидше і краще інших».

Аркадій Хайт народився 25 грудня 1938 року в родині, яка переїхала до Москви з Одеси. Від батька — інженера Йосипа Хайта — він успадкував не лише блискуче почуття гумору та життєлюбство, а й глибоке усвідомлення своєї єврейської ідентичності.

Спочатку майбутній письменник мріяв стати інженером і вступив до Московського інженерно-будівельного інституту. Саме там доля звела його з Олександром Курляндським — майбутнім співавтором легендарного мультсеріалу «Ну, постривай!». Та справжнім покликанням Хайта стала творчість.

Він писав для Леоніда Утьосова, Аркадія Райкіна, Геннадія Хазанова, Володимира Винокура та багатьох інших відомих артистів. Його талант подарував глядачам сценарії для гумористичного кіножурналу „Єралаш”, сатиричного кіножурналу „Фітіль”, мультфільму „Пригоди кота Леопольда”, а також численні гумористичні твори, що давно стали класикою.

Аркадій Хайт залишив помітний слід і в кінематографі. Разом із Григорієм Горіним він створив сценарій до фільму „Мій любимий детектив”, а співпраця з Резо Габріадзе над фільмом Георгія Данелії „Паспорт” принесла йому престижну премію „Ніка”. Він також був асистентом режисера Ролана Бикова під час роботи над фільмом „Опудало”.

Та особливу увагу учасники зустрічі приділили внеску Аркадія Хайта у розвиток і популяризацію єврейської культури. Для Камерного єврейського музичного театру він написав п’єсу „Тум-балалайка”, а для театру „Шалом” — п’єсу „Потяг за щастям”. Разом із Феліксом Канделем створив драматичний реквієм „Зачарований театр”, присвячений трагічній долі Мейєрхольда.

Завдяки зусиллям Діни Стукаленко присутні мали можливість побачити на екрані архівні спогади про письменника, уривки з його творів та почути пісні на його слова.

Особливо проникливо прозвучали твори, присвячені єврейській жінці — берегині родини, душі дому, символу любові й самопожертви. Гості щиро сміялися над гуморескою „Єврейські дружини”, захоплювалися мудрістю та дотепністю легендарної свахи тьоті Міни, а оповідання „Аідише маме” торкнулося найпотаємніших струн душі, подарувавши присутнім відчуття материнського тепла, болю і безмежної любові.

Особливу емоційну атмосферу створила однойменна пісня „Аідише маме” у виконанні ансамблю „Кварта”. Вона прозвучала як сповідь і як подяка всім матерям, які з покоління в покоління зберігали єврейські традиції, мову, пам’ять і силу духу народу.

Аркадій Хайт рано пішов із життя, але залишив по собі світло — у своїх героях, віршах, піснях, у щирій добрій усмішці та великій любові до єврейського народу.

Завершенням вечора стала пісня на слова Аркадія Хайта „Мої євреї, живіть вічно” у виконанні Вахтанга Кікабідзе. Вона пролунала як молитва за народ, що пройшов крізь випробування історії й зберіг незламність, гідність і віру.

Відгук учасниці

„Вдячна за гостинний затишок у Літературній вітальні із шанованою Тамілою Абрамівною Шапіро, яка познайомила нас із прекрасною творчістю Аркадія Хайта. Твори у виконанні Таміли Абрамівни просто розчулили і додали настрою, незважаючи на дощ”.

Катерина Стоєцька

Матеріал підготувала Таміла Шапіро.