Новости ЧОБЕФ "Хэсэд Дорот"

Тепло сердець для маленьких героїв

m29p11 — Tue, 17 Mar 2026 11:27:49 GMT

Відвідування хворих із метою підтримати їх, полегшити страждання та подарувати надію в юдаїзмі вважається не просто доброю справою, а справжньою заповіддю. У Вавилонський Талмуд, зокрема в трактаті «Шаббат», сказано, що це одне з тих діянь, «плодами яких людина насолоджується в цьому світі, а головну нагороду отримає у світі прийдешньому».

Особливого значення ця заповідь набуває тоді, коли мова йде про дітей, які проходять складне й тривале лікування. У Черкаському обласному центрі дитячої онкології та гематології маленькі пацієнти проводять місяці, а іноді й роки, борючись за своє здоров’я. Поруч із ними — їхні мами, чиє життя перетворюється на безперервний цикл лікарняних процедур, аналізів, хвилювань і надій. І саме їм, не менше ніж дітям, потрібні тепло, підтримка та щирі позитивні емоції.

17 березня 2026 року, виконуючи духовні настанови наших мудреців, волонтери Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот» відвідали маленьких пацієнтів центру. Такі візити вже стали доброю традицією — історія цієї волонтерської ініціативи налічує понад десять років. І кожна така зустріч — це не просто допомога, а жива присутність, співпереживання і щире бажання підтримати.

Цього разу волонтери прийшли не з порожніми руками. Діти та їхні мами отримали іграшки та особливі «чудо-шапочки», зв’язані з гіпоалергенних ниток майстринями з «Клубка добра». Кожен мав змогу обрати подарунок до душі — і в цих простих речах було набагато більше, ніж матеріальна цінність. Це були турбота, увага і знак того, що вони не самі у своїй боротьбі.

Подібні зустрічі нагадують: милосердя не має меж, а маленькі добрі справи здатні приносити велике світло навіть у найскладніші моменти життя. Адже іноді одна щира посмішка, тепле слово чи невеличкий подарунок можуть стати тим промінчиком надії, який допомагає рухатися вперед — крок за кроком, день за днем.

Віола Скорікова, волонтерка ЧОБЄФ «Хесед Дорот».

Фоторепортаж

Коли музика і танець об’єднують серця: нове дихання танцювального клубу

m29p11 — Tue, 17 Mar 2026 07:19:00 GMT

Танцювальний клуб «Танго нашої молодості», який працює в межах клубних програм Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот», має особливу історію – історію теплих зустрічей, музики, руху та щирої радості. Уже багато років він об’єднує людей поважного віку, для яких танець став справжнім джерелом енергії, натхнення і спілкування.

У єврейській традиції танець займає особливе місце. Це не просто рух під музику – це спосіб виразити вдячність життю, відчути єдність із громадою, передати радість від серця до серця. Недарма на святах – від весіль до Пуріму – люди стають у коло, беруться за руки й танцюють разом. Адже спільний танець символізує підтримку, рівність і зв’язок поколінь. Саме цю атмосферу живої традиції і душевного тепла відчуває кожен, хто приходить до клубу.

Щомісяця тут збираються прихильники різних танцювальних жанрів – лунають ритми танго, фокстроту, вальсу і, звичайно, єврейських танців. Протягом багатьох років клуб очолювала віддана волонтерка Раїса Шпанель, а музичний супровід створювали талановиті музиканти-волонтери – Альберт Пестров (скрипка) та Олександр Булкін (клавішні). Минали роки, змінювалися покоління учасників, але незмінним залишалося головне – любов до музики, руху і танцю, яка знову і знову приводила людей на танцпол.

І ось 16 березня 2026 року в клубі відбулася подія, яка викликала особливий інтерес і хвилювання серед шанувальників танцю. До наших підопічних ми запросили професійного хореографа – Сергія Захарчуна, щоб провести нове танцювальне заняття. І результат перевершив усі очікування – як учасників, так і організаторів!

З перших хвилин у залі запанувала атмосфера натхнення. Учасники уважно повторювали рухи, які показував керівник, старанно відпрацьовуючи кожен крок. Танцюристи-аматори з великим запалом рухалися під музику, доводячи, що любов до танцю не має віку. Українські та єврейські мелодії наповнили залу теплом, радістю і щирими посмішками.

Між активними танцями учасники виконували спокійнішу «руханку» сидячи на стільцях, а далі на них чекала вправа на координацію рухів під музику. Звісно, не все одразу виходило ідеально, але старання було у кожного. І саме це створювало особливу атмосферу підтримки, доброзичливості та спільної радості від процесу.

Окремо варто підкреслити, що танці для людей старшого віку – це не лише приємне дозвілля, а й важлива складова збереження здоров’я. Регулярний рух допомагає підтримувати серцево-судинну систему, покращує кровообіг і дихання, зміцнює м’язи та суглоби, знижує ризик падінь завдяки розвитку балансу й координації. Не менш важливий і вплив на когнітивні функції: вивчення нових рухів активізує пам’ять, увагу та мислення, а музика стимулює роботу мозку.

Крім фізичної користі, танець має потужний емоційний ефект. Він допомагає зменшити рівень стресу, подолати відчуття самотності, покращити настрій і повернути відчуття повноти життя. А в контексті єврейської традиції це ще й спосіб відчути себе частиною спільноти, де кожен важливий, де кожен рух – це крок назустріч один одному.

А головне – всі учасники отримали те, заради чого й приходять до клубу: задоволення, нову енергію, позитивні емоції та натхнення. Багато хто зізнавався, що після заняття відчуває себе молодшим душею і з нетерпінням чекає наступної зустрічі.

І про це вони не лише говорили, а й щиро написали у своїх відгуках.

Тетяна Ружичко.
Благодарю сразу, пока впечатление и восторг не остыли! Большое спасибо организаторам, спонсорам, Дине Александровне за приглашение в наш танцевальный клуб хореографа – высокого профессионала Сергея Захарчуна! Первое занятие прошло в обстановке всеобщего позитива и радости! Это то, чего нам не хватало – движения, танца!!! Спасибо!!!

Софія Дублякова.
Сьогодні відбувся танцювальний клуб, який подарував багато радості й теплих емоцій. Танцювали під керівництвом чудового, професійного хореографа Сергія Захарчуна. Вчили різні танцювальні рухи, сміялися й просто насолоджувалися теплою та дружньою атмосферою.
Дякуємо за цей теплий, натхненний час, за енергію, гарний настрій і радість танцю разом.

Євгенія Винокур.
Огромное спасибо организаторам, Дине Александровне за проведение танцевального клуба. Все было прекрасно. Получили огромное удовольствие в участии, и это было здорово.

Танцюємо далі – з радістю, музикою і теплом у серці, зберігаючи традиції, підтримуючи одне одного і наповнюючи життя рухом та світлом!

Діна Стукаленко, старший фахівець програми «Клуб».

Фоторепортаж

Відео

Азарт і мудрість не мають віку

m29p11 — Sun, 15 Mar 2026 07:52:53 GMT

Чи можна зупинити допитливість, мудрість і справжній азарт пізнання? Звісно, ні. Особливо тоді, коли починається інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?», у якій кожне запитання – це виклик розуму, пам’яті та життєвому досвіду.

11 березня 2026 року в затишній залі Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот» у межах програми «Клуб» відбулася тепла та натхненна зустріч для людей «золотого віку». Цього дня учасники знову зібралися разом, щоб перевірити свою ерудицію, логіку й командний дух у захопливій грі «Що? Де? Коли?».

Такі інтелектуальні зустрічі вже стали доброю традицією. Вони щоразу об’єднують не лише гравців, а й відданих уболівальників. У залі панує особлива атмосфера: очікування запитання, хвилини гарячих обговорень, різноманітні версії відповідей, підтримка друзів і, звісно, щира радість, коли знаходиться правильне рішення.

Запитання, підготовлені підопічними та волонтерами фонду, були дотепними, цікавими й подекуди справді непростими. Вони змушували замислитися, згадати життєвий досвід, проявити кмітливість і логіку. За столом точилися жваві дискусії, народжувалися сміливі гіпотези, лунав щирий сміх. За правильні відповіді команда отримувала призи, а якщо питання залишалося без відповіді – нагорода переходила до його автора. Та незалежно від результату кожен учасник отримав значно більше, ніж просто призи – радість спілкування та відчуття єдності.

Єврейська традиція здавна вшановує силу знання і мудрості. Недарма впродовж століть у єврейській культурі так цінується вміння ставити запитання, шукати відповіді, дискутувати та разом знаходити істину. Саме тому інтелектуальні ігри, де поєднуються досвід, кмітливість і колективне мислення, особливо близькі духу єврейської громади.

Уже вдруге до інтелектуального клубу «Що? Де? Коли?» долучилася психологиня Центру психологічної підтримки «Ор Шалом» Оксана Ткач, яка виступила капітаном команди знавців. Її участь сприяла живому спілкуванню, згуртуванню громади та створила додатковий простір для знайомства і довіри.

Незмінною ведучою інтелектуальних зустрічей стала волонтерка фонду Фаїна Панішко – авторка сценаріїв і натхненниця клубних ігор. Вона майстерно керувала перебігом гри, хвилюючись разом із гравцями, чи зможуть вони знайти правильну відповідь. А для глядачів ведуча підготувала окремі загадки, на які вони із задоволенням пропонували несподівані й дотепні відповіді.

Головним здобутком цієї зустрічі стали щирі емоції, тепле спілкування, відчуття командної підтримки та радість від спільно проведеного часу. Саме такі моменти створюють справжню атмосферу дружби, взаємної поваги та натхнення.

Такі зустрічі вкотре доводять: інтерес до життя, бажання пізнавати нове, ділитися досвідом і радіти спілкуванню не мають віку. А програма «Клуб» у «Хесед Дорот» – це саме той простір, де ці цінності живуть, об’єднують і надихають людей.

Щиро дякуємо всім учасникам, авторам запитань і волонтерам за чудову гру, активність, тепло та незабутню атмосферу!

Відгуки учасників

София Дублякова:
В среду 11 марта была на игре «Что? Где? Когда?». Игра была очень интересная, было много вопросов, которые наши знатоки азартно обсуждали. Зрители с большим удовольствием болели за команду и радовались, как дети, каждому правильному ответу. Благодаря нашим организаторам – Дине Александровне Стукаленко и Фаине Викторовне Панишко – игра прошла на высоком интеллектуальном уровне.

Катерина Стоєцька:
Гра «Що? Де? Коли?» надає можливість замислитись, включитись у гру, відчути себе потрібною. Дякую організаторам: Діні Олександрівні та Фаїні Вікторівні за підготовку і проведення цікавої гри. Учасники і глядачі у піднесеному настрої провели час.
Але, головне, ці заходи проводяться завдяки спонсорам, які підтримують Хесед коштами, що дає можливість громаді активно відвідувати різноманітні клубні заходи.

Євгенія Вінокур:
Дина Александровна и Фаина Викторовна большое вам спасибо за проведенную игру «Что? Где? Когда?». Было очень интересно и весело. Спасибо вам за ваше творчество и зато, что дарите нам приятное общение. Вдохновения вам и здоровья.

Ці зустрічі відбуваються завдяки підтримці благодійників і партнерів, які допомагають «Хеседу Дорот» реалізовувати важливі програми для громади та дарувати людям можливість активно, змістовно і радісно проводити час разом.

Діна Стукаленко, старший фахівець програми «Клуб».

Фоторепортаж

Пурім 5786 у Черкасах: свято радості, єдності та визнання

m29p11 — Wed, 04 Mar 2026 08:51:54 GMT

Щороку наприкінці зими або на початку весни, 14 числа місяця Адар, єврейський народ відзначає одне з найрадісніших і найяскравіших свят – Пурім. Це свято перемоги світла над темрявою, віри – над страхом, єдності – над роз’єднаністю. І традиційно воно гучно та натхненно звучить у єврейській громаді Черкас.

3 березня 2026 року святково прикрашена зала ресторану „Чайка” ледве вмістила всіх охочих долучитися до радості Пуріму. Майже 150 дорослих і дітей зібралися разом – більше, на жаль, зала прийняти не могла. Атмосфера була по-справжньому піднесеною: яскраві костюми, усмішки, дитячий сміх і відчуття великої родини, яка зібралася за спільним святковим столом.

Пурім – час чудес. І Пурім 5786 (2026) року не став винятком. До громади завітав міський голова Черкас – Анатолій Бондаренко. А головною подією стало урочисте нагородження: за вагомий особистий внесок у розбудову міста та активну благодійну діяльність головного рабина Черкас і Черкаської області Дова Аксельрода було відзначено найвищою нагородою міста – орденом Остафія Дашковича ІІ ступеня. Цей момент став особливо зворушливим для всієї громади.

Втім, за єврейською традицією день починається з вечора. Тож святкування розпочалося ще 2 березня після заходу сонця в Черкаській синагозі – з читання „Сувою Естер”. Історія Мордехая та Естер знову ожила в словах давнього тексту, а щоразу, коли звучало ім’я Амана, зал вибухав тупотом ніг і тріском тріскачок – так громада виконувала давній звичай стирати пам’ять про зло.

Наступного дня святкування продовжилося в ресторані. З теплими словами привітань до присутніх звернулися директор ЧОБЄФ „Хесед Дорот” Євгеній Степко, регіональний координатор філії „Сохнут – Україна” в Черкасах Олександр Шпанель, а також міський голова.

Особливою окрасою вечора став пурімшпіль — традиційне театралізоване дійство за мотивами Книги Естер у виконанні учасників програми „Клуб”, співробітників та волонтерів ЧОБЄФ „Хесед Дорот”. Сценарій, режисура та постановка належали Фаїні Панішко, якій вдалося перетворити біблійну історію на динамічне, яскраве й емоційне сценічне дійство. Музичне оформлення здійснила Діна Стукаленко – виразні мелодії органічно підкреслювали розвиток подій і створювали святковий настрій.

У ролях виступили Ірина Олексенко, Юлія Клювак, Тетяна Сидоренко, Раїса Камаєва, Євгенія Вінокур, Маргарита Назаренко, Семен Кардаш, Андрій Жовтий, Наталія Омельченко та Оксана Ткач. Їхня гра була щирою й самовідданою: сцена наповнилася музикою, піснями, дотепними жартами та яскравими образами. Глядачі сміялися від душі, підтримували акторів оплесками та з захопленням стежили за перебігом подій.

Святкову програму продовжив фокусник, додавши до атмосфери ще трохи чарів і несподіванок. А завершилося святкування танцями – щирими, веселими, об’єднавчими.

Організація міського святкування стала результатом злагодженої праці ЧОБЄФ „Хесед Дорот”, Філії „Сохнут – Україна” в місті Черкаси та Черкаської синагоги. Підтримку надали American Jewish Joint Distribution Committee та Jewish Federation of Greater MetroWest NJ – за що громада висловлює щиру вдячність.

Пурім у Черкасах вкотре довів: навіть у непрості часи радість, традиція і спільність залишаються потужною силою, що об’єднує серця.

Михайло Тайбішлак, редактор газети „Інейнем – Разом”.

Фоторепортаж

Пурімське диво у «Хесед Дорот»

m29p11 — Sat, 28 Feb 2026 17:05:19 GMT

Напередодні радісного й гучного свята Пурім, 27 лютого 2026 року, учасники програм «Денний центр» та «Клуб» Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот» зібралися у затишному просторі кафе «Доміно», щоб разом зустріти один із найвеселіших днів єврейського календаря.

Свято розпочалося з теплих слів заступниці директора фонду Олени Ісаєнко. У своєму привітанні вона наголосила, що Пурім – це не лише яскраві костюми та гучні веселощі, а передусім пам’ять про диво порятунку єврейського народу, про силу єдності й віри, що здатні змінити хід історії. Присутнім нагадали про події, описані в «Книзі Естер» – драматичну історію про мужність цариці Естер і мудрість Мордехая, які зуміли врятувати свій народ від знищення.

Пурім – це свято, у якому переплітаються сміх і глибокий зміст. Воно вчить нас бачити приховане диво у звичайних подіях, підтримувати одне одного та не втрачати надії навіть у найтемніші часи. Саме тому традиції Пуріму – читання Мегіли, дарування солодощів, допомога тим, хто потребує, і святкова трапеза – залишаються живими й сьогодні, об’єднуючи покоління.

Справжньою родзинкою зустрічі став пурімшпіль – традиційне театралізоване дійство за мотивами сюжету «Книги Естер». Сценарій, режисура та постановка належали Фаїні Панішко, яка зуміла перетворити знайому біблійну історію на динамічне, яскраве й емоційне дійство. Музичне оформлення вистави здійснила Діна Стукаленко, завдяки якій сцена наповнилася виразними мелодіями та святковим настроєм, що органічно підкреслював перебіг подій.

У ролях виступили учасники програми «Клуб», співробітники та волонтери фонду: Ірина Олексенко, Юлія Клювак, Тетяна Ружичко, Тетяна Сидоренко, Раїса Камаєва, Євгенія Вінокур, Маргарита Назаренко, Семен Кардаш, Андрій Жовтий, Наталія Омельченко та Оксана Ткач. Їхня гра була щирою та самовідданою: сцена наповнилася музикою, піснями, дотепними жартами й яскравими образами. Глядачі щиро сміялися, підтримували акторів оплесками та із захопленням стежили за розвитком подій.

Атмосфера вечора була по-справжньому святковою – теплою, дружньою, сповненою світла і радості. Після традиційної святкової трапези, як заповідає звичай Пуріму, захід не завершився. На присутніх чекало продовження – інтерактивні ігри, у яких із задоволенням узяли участь гості свята. Ігри організувала та провела Ірина Олексенко, створивши невимушену атмосферу спілкування, сміху й живої взаємодії. Саме ці моменти спільної радості ще більше згуртували учасників та подарували відчуття справжнього свята.

Особливо зворушливими стали відгуки учасників зустрічі.

Юлія Клювак поділилася своїми емоціями:
«Щиро всім дякую. Ми справді отримали величезне задоволення від свята, від вистави, від спілкування одне з одним і, звісно ж, від святкової трапези. Особисто я й досі перебуваю під приємним враженням. Окрема подяка нашим невтомним і незамінним організаторам – Діні Олександрівні, Ірині Олексенко, Фаїні Вікторівні – і, звичайно ж, спонсорам. Дякуємо, що були разом».

Софія Дублякова також висловила щиру вдячність:
«Дорогі наші організатори та учасники свята Пурім! Від усього серця дякуємо вам за це світле, радісне й по-справжньому душевне свято. Завдяки вашій праці, таланту й доброті ми знову змогли відчути атмосферу справжнього дива, єдності та тепла».

Такі слова — найкраще свідчення того, що свято вдалося. Пурім у «Хесед Дорот» став не просто подією календаря, а живим переживанням спільності, вдячності та радості, які ще довго зігріватимуть серця учасників.

Михайло Тайбішлак, редактор газети „Інейнем – Разом”.

Фоторепортаж

Пурімський урок

m29p11 — Mon, 23 Feb 2026 06:30:18 GMT

У неділю, 22 лютого 2026 року, в теплій та доброзичливій атмосфері Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот» відбулася особлива пізнавальна зустріч для дітей — учасників проєктів AJT Junior, JFuture та Центру раннього розвитку. Цього разу недільне заняття було присвячене одному з найяскравіших свят єврейського календаря — Пуріму.

Ми занурилися в події, описані в Книзі Естер: пригадували історію сміливої цариці Естер, яка, ризикуючи собою, зробила вирішальний крок заради порятунку свого народу. Говорили про відповідальність, про силу особистого вибору та про те, що навіть одна людина може змінити хід історії. Особливу увагу приділили тому, як віра, рішучість і єдність стають джерелом перемоги над страхом і несправедливістю.

У тематичних квестах діти ніби самі стали героями пурімської історії:
✨ проходили «королівські випробування»;
✨ шукали підказки та розгадували таємні послання;
✨ складали історію Пуріму з окремих фрагментів;
✨ виконували командні завдання, відчуваючи, як важливо підтримувати одне одного.

Було багато сміху, азарту й справжнього командного духу. Діти не просто слухали — вони проживали історію, вчилися співпрацювати, приймати рішення та довіряти своїм друзям. Саме так традиція стає живою та зрозумілою.

У творчій частині заняття кожен створив яскравого клоуна — символ Пуріму як свята радості, перевтілень і щирих усмішок. Адже Пурім нагадує нам: навіть після найтемніших моментів обов’язково приходить світло, а радість — це теж сила.

Завітавши на зустріч, кожна дитина не лише дізналася більше про традиції, а й відчула атмосферу єдності, тепла та підтримки нашої спільноти. Разом із Іриною Олексенко, Оленою Сурай та Мариною Танською діти провели час яскраво, змістовно й натхненно — у просторі, де знання поєднуються з радістю, а навчання перетворюється на справжню пригоду.

Марина Танська.

Фоторепортж

Пам’ять, що зобов’язує: 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

m29p11 — Tue, 27 Jan 2026 14:54:14 GMT

Щорічно 27 січня світ вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау (Освенцим) – символ індустріального знищення людини. За роки його існування тут було вбито близько 1,4 мільйона людей, понад мільйон із яких – євреї.

Термін „Голокост” походить від давньогрецького holocaustosis, що означає „всеспалення”, „знищення вогнем”, „жертвоприношення”. У сучасній науковій літературі та публіцистиці цим словом позначають цілеспрямовану політику нацистської Німеччини, її союзників і пособників, спрямовану на переслідування та знищення шести мільйонів євреїв у 1933–1945 роках.

У багатьох країнах світу цей день відзначається на державному рівні як данина пам’яті жертвам Голокосту. З 2012 року до цього переліку офіційно приєдналася й Україна, визнавши важливість збереження історичної пам’яті та відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Для кожної єврейської родини, незалежно від країни проживання, слово „Голокост” означає біль, трагедію, винищення. Кров холоне в жилах, коли усвідомлюєш, яку страшну ціну було заплачено за саме право жити. У цей день ми згадуємо трагічні сторінки історії нашого народу в період Катастрофи й ушановуємо пам’ять шести мільйонів братів і сестер, загиблих мученицькою смертю від рук нацистів та їхніх поплічників. Ми схиляємо голови перед пам’яттю знищених громад, стертих із лиця землі у злочинному прагненні знищити древній єврейський народ. Ми згадуємо мучеників гетто і таборів смерті, віддаємо шану мужності борців єврейського Опору, які піднімали повстання за честь і гідність свого народу, прославляємо подвиг євреїв-військовослужбовців, що зі зброєю в руках наближали Перемогу.

Не залишилися осторонь цієї дати й у Черкаському обласному благодійному єврейському фонді „Хесед Дорот”. 27 січня 2026 року в приміщенні клубних програм фонду зібралися співробітники, волонтери та учасники соціальних програм. Присутні запалили свічки пам’яті, прочитали поминальну молитву за жертв Катастрофи та вшанували хвилиною мовчання безвинно замучених у концтаборах і гетто, померлих від голоду й холоду, розстріляних у Бабиному Яру та інших місцях масового знищення євреїв, а також загиблих на полях боїв.

Водночас для нас надзвичайно важливо, щоб пам’ять про ці злочини зберігалася не лише в межах єврейської громади. Усвідомлення трагедії Голокосту – це спільний моральний обов’язок усього суспільства. Саме тому напередодні пам’ятної дати було записано інтерв’ю директора ЧОБЄФ „Хесед Дорот” Євгена Степка для регіональної суспільної телерадіокомпанії „Суспільне Черкаси”, яке ми пропонуємо вашій увазі.

Михайло Тайбішлак, редактор газети «Інейнем – Разом».

Фоторепортаж

Перший подих року: яскравий старт 2026 року в Центрі раннього розвитку дитини

m29p11 — Tue, 13 Jan 2026 13:11:33 GMT

З літа 2012 року при дитячих та громадських програмах Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот» розпочав свою роботу «Центр раннього розвитку дитини» за підтримки Єврейської Федерації «Великий МетроВест Нью-Джерсі». Від самого початку його фахівці визначили для себе головну місію – допомагати кожній дитині розвиватися відповідно до її унікальної природи, характеру та внутрішнього світу.

Єврейська мудрість навчає: «Виховуй дитину, пам’ятаючи про її природу…» Адже кожен малюк приходить у світ зі своїм неповторним «я», з уже закладеними рисами характеру й талантами. Завдання дорослих – не зламати цю природу, а м’яко спрямувати її, допомогти розквітнути. Саме тому в Центрі переконані: універсального підходу до всіх дітей не існує. З кожною дитиною важливо говорити її мовою, добираючи відповідні педагогічні інструменти, а не підганяти всіх під одну методику.

Ранній розвиток – це не обіцянка гарантованого успіху в майбутньому. Це, передусім, щасливе, барвисте дитинство, наповнене радісними подіями, новими знаннями, відкриттями, теплими зустрічами та щирими емоціями.

Вже протягом чотирнадцяти років майже щонеділі в межах програми «Центр раннього розвитку дитини» проходять комплексні образотворчі та пізнавальні заняття для дітей. Організовуючи змістовні та захопливі заходи для малечі й батьків, співробітники програми відкривають родинам шлях до знайомства з єврейською історією, традиціями та культурою.

Кожне заняття – неповторне. Воно поєднує в собі елементи єврейських традицій, культури й історії, знайомство з івритом, творчість, гру та щиру радість спілкування. Особливо приємно, що батьки активно долучаються до процесу, працюють поруч із дітьми, разом творять і навчаються, створюючи атмосферу тепла, довіри та спільності.

Першу зустріч у 2026 році програма провела 11 січня. Вона об’єднала учасників «Центру раннього розвитку дитини», а також і дітей із програми «AJT Junior». Цього разу заняття перетворилося на справжню подорож у світ одного з найважливіших процесів для нашого життя – дихання.

Діти познайомилися з дихальною системою, дізналися, як повітря потрапляє до легень і чому така «м’яз-помічниця», як діафрагма, є життєво необхідною для кожного вдиху та видиху. Разом із Оленою Сурай, Дворою-Леєю Аксельрод та Галиною Польською діти проводили захопливі досліди з повітряними кульками та водою, у ігровій формі відкривали для себе тему заняття та із задоволенням виконували завдання. А батьки були поруч – підтримували, допомагали і водночас самі відкривали для себе чимало нового й цікавого.

Під час зустрічі говорили і про глибші речі: про зв’язок тіла, душі та природи, про те, чим наше дихання відрізняється від фотосинтезу рослин і чому нам так потрібні наші зелені друзі. Окремо торкнулися теми духовного виміру дихання – як воно пов’язане з внутрішньою рівновагою та вдячністю. Молитва «Моде ані лефанеха», яку промовляють одразу після пробудження, стала нагадуванням про єдність тіла й душі та про щиру подяку Вс-вишньому за кожен новий день життя.

Для батьків була передбачена окрема програма – творча майстерня зі створення брелоків з епоксидної смоли, яку провела Ірина Олексенко. Майстер-клас став приємною можливістю для спілкування, творчого самовираження та відпочинку в теплій, дружній атмосфері.

Так яскраво й натхненно розпочався 2026 рік у програмі «Центр раннього розвитку дитини» – з нових знань, щирих емоцій і різнобарвної творчості. Ми віримо, що ця зустріч допоможе дітям бачити науку в кожному вдиху, а красу – в кожній миті творчості.

Михайло Тайбішлак, редактор газети «Інейнем – Разом»

Фоторепортаж

Зимовий дитячий табір «Strange mitzvot:

m29p11 — Sun, 11 Jan 2026 12:28:54 GMT

Ось і добіг до кінця зимовий дитячий табір «Strange mitzvot: таємниці паралельного світу», що проходив у Черкасах з 5 по 9 січня 2026 року. Його організували Черкаський благодійний єврейський фонд «Хесед-Дорот» спільно з Єврейським агентством «Сохнут Україна». Протягом цього насиченого тижня діти вирушили у справжню подорож — у світ пригод, щирих емоцій та єврейських цінностей.

З першого дня табір перетворився на символічний портал у паралельний світ — світ знань, відкриттів і сенсів. Кожна міцва ставала ключем до нової таємниці, а знайомі речі відкривалися з несподіваного боку, змушуючи замислитися, відчути й зробити власні відкриття. Цей світ був наповнений не магією вигадки, а магією справжніх цінностей — добра, відповідальності та взаємоповаги.

Через інтерактивні заняття, командні ігри, квести та творчі майстер-класи діти досліджували, як єврейські традиції органічно поєднуються з сучасним життям. Тут міцвот були не просто правилами, а своєрідними «кодами доступу» до світу, де важливі підтримка ближнього, вміння чути іншого й відповідати за свої вчинки. Кожне завдання надихало мислити, діяти разом і відчувати себе частиною чогось більшого.

Особлива атмосфера табору допомагала дітям відчути себе частиною єврейської спільноти — теплої, відкритої та згуртованої. У кожному квесті та грі були заховані підказки з історії, культури й традицій єврейського народу, які вчили не лише знати, а й відчувати серцем сенс єврейської спадщини.

Яскравим акцентом став музичний майстер-клас, де кожен міг спробувати себе в ролі музиканта: діти грали на гітарі, саксофоні, флейті та барабанах. Музика об’єднувала, надихала й наповнювала простір радістю — так само, як у єврейській традиції, де звук і святковість завжди крокують поруч.

Не бракувало й руху та драйву: ролердром, боулінг, активні командні ігри. Тут вчилися підтримувати одне одного, не опускати рук у складні моменти та щиро радіти спільним перемогам, навіть найменшим.

Особливою й символічною стала боротьба з темрявою — і діти її подолали. Бо були разом, допомагали одне одному та пам’ятали просту істину: світло завжди перемагає, коли ми обираємо добро, знання й єдність.

«Strange mitzvot» — це більше, ніж табір. Це теплі спогади, що залишаються в серці, і цінності, які діти понесуть із собою далеко за межі цих зимових днів.

Марина Танська

Фоторепортаж

Ханука в Черкасах: світло, що єднає

m29p11 — Fri, 26 Dec 2025 08:19:13 GMT

Святкові дні минули, догорів останній вогник на ханукії, роздані подарунки… Та відчуття Хануки не зникає. Бо це світло — не лише у свічках. Воно в людях, у спільних спогадах і теплі, яке ще довго зігріває серця. Саме тому хочеться знову й знову згадувати, якою була Ханука в Черкасах у 2025 році.

Свято почалося задовго до першого запалення свічок. У програмах Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Хесед Дорот» до Хануки готувалися з любов’ю та натхненням: у Жіночому клубі створювали святкові прикраси, на кулінарних майстер-класах відновлювали традиційні рецепти, на зустрічах говорили про історію й сенси свята, активні, натхненні та небайдужі учасники програм «Хесед Дорот» розпочали репетиції спектаклю «Ханукальна казка», який готували як святковий подарунок для клієнтів програм «Клуб» та «Денний центр». Підготовка вже була частиною дива.

14 грудня, у перший день Хануки, єврейська громада Черкас зібралася на подвір’ї синагоги, щоб разом запалити першу ханукальну свічку – символ початку свята, світла й надії. Цього ж дня на одній із центральних площ міста засяяла велика ханукія, яка вже майже два десятиліття є впізнаваним знаком Хануки в Черкасах і нагадує місту про перемогу світла над темрявою.

Святкова атмосфера панувала і в синагозі. Для дітей було підготовлено справжню пригоду з тематичними локаціями: світлова кімната з історією Хануки, активні ігри, творчі завдання, кулінарна зона з пончиками, латкесами та прикрашеним печивом. А «Банк подарунків» поєднав гру, знання й приємні сюрпризи – без подарунка не пішов ніхто.

Поки діти занурювалися у святкову радість, дорослі мали власну програму. Чоловіки долучилися до ханукальної бесіди та фарбренгену з головним рабином Черкаської області Довом Аксеродом, а жінки разом із ребецн Ханою відкривали для себе традиції свята через інтерактив і творчість, створюючи власні підсвічники.

Після запалення першої свічки на гостей чекало видовищне фаєр-шоу – яскраве, динамічне, емоційне, наче продовження ханукальної історії. Завершення вечора було теплим і щедрим: кожен отримав святковий подарунок від Федерації єврейських громад України.

Свято продовжувалося протягом усього ханукального тижня. У «Хесед Дорот» щодня (крім шабату) запалювали ханукальні свічки разом із колективом фонду, підкреслюючи єдність і спадкоємність традицій.

У Сімейному клубі, 16 грудня, Ханука зібрала близько 40 учасників за спільним кулінарним майстер-класом, запаленням ханукії, теплими словами привітань і виступом ансамблю «Нешама».

17 грудня онлайн-зустріч програми «Давай підключимось» довела: навіть відстань і вимкнене світло не можуть завадити справжньому ханукальному диву, коли людей єднає бажання бути разом.

Цього ж дня яскравою подією стало святкування для учасників програм «Клуб» і «Денний центр» у кафе «Доміно», де кульмінацією стала прем’єра театральної вистави «Ханукальна історія: у колі друзів та зі смаком свята». Постановка, створена самими учасниками, зворушила щирістю, гумором і внутрішнім світлом, а імена акторок ще довго звучали в оплесках залу.

Окреме місце у ханукальній історії зайняли зустрічі підлітків AJT JeWay з підопічними фонду на дому, які проходили протягом всього ханукального тижня. Це були не просто візити — це був живий діалог поколінь, у якому народжувалася повага, довіра й відчуття спільного коріння.

У передостанній день Хануки, 21 грудня, учасники клубів AJT Junior та AJT JeWay, приєднавшись до дитячих програм ЄА «Сохнут Україна», завершили святкування гучною, яскравою й по-домашньому теплою зустріччю з іграми, конкурсами, вікториною та подарунками. І цього ж дня підлітки AJT JeWay створювали ханукальні декорації та долучилися до всеукраїнської онлайн-зустрічі AJT, відчувши себе частиною великої спільноти.

Ханука в Черкасах стала справжнім тижнем світла – у свічках, у словах, у вчинках і серцях. Бо найбільше диво Хануки – це люди поруч і світло, яке ми запалюємо разом.

Михайло Тайбішлак, редактор газети „Інейнем – Разом”.

Фоторепортаж